Спочатку я хочу познайомити Вас з нашими діточками. Вони дуже гарні і красиві. Не дивлячись на обмеженні можливості у них велике бажання навчатися пізнавати мир, бути такими як усі. Кожна людина едина і унікальна. Якраз тому, звичайно бути різними и особливими.

 У нас працює творчий колектив, який вірить, що кожна дитина – це неповторна індивідуальність зі своїми талантами, інтересами, можливостями та індивідуальними особистісними проявами.

 У нашій країні збільшується кількість дітей з різними відхиленнями в розвитку. Складна екологія, недостатній рівень медичного обслуговування, криза в соціально-економічній сфері країни призводять до того, що навіть у тієї незначної частини здорових від народження дітей у процесі росту і розвитку відзначаються відхилення у формуванні різних органів і систем.

 Одним із найбільш інвалідізованих захворювань дитячого віку є церебральний параліч. Термін «дитячий церебральний параліч» належить до клінічно великої збірної групи дітей з різноманітними руховими порушеннями, що виражаються у відсутності чи обмеженні вільних рухів.

 Це захворювання є наслідком ураження мозку в різні періоди формування його основних рухових структур (у внутрішньоутробному періоді, у періоді пологів чи в перші роки життя дитини до трирічного віку).

 Навчання та виховання дітей з церебральним паралічем ускладнюється через виражені рухові розлади, що нерідко поєднуються з дефектами мовлення, розумового розвитку, почуттєвими, емоційними та іншими порушеннями.

 Працюючи з дітьми, хворими на ДЦП, я переконалась в тому, що 50 відсотків, які приходять до нас - без активної мови, 30 відсотків дітей має порушення мовних функцій, а саме: звуковимови, темпу, виразності, модуляції, дихання, фонематичного сприйняття, тобто дизартрію. Ці порушення різноманітні, складні за ступенем вираженості, структурі, і зачіпають мову, як цілісну систему, де мовні порушення не є єдиним ядром мовної аномалії. Формування мовленнєвої компетентності дітей протікає у складніших умовах, ніж у здорової дитини.

 Тому дуже важлива для них допомога дорослих. У нашому дитячому садку № 2 «Оленка» м. Слов’янська працює дві групи дітей з ДЦП. Групи здійснюють свою діяльність згідно чинного законодавства «Положення про дошкільний заклад в Україні» (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 1993 р 11 688); Наказу 27.03.2006 № 240/165 «Про затвердження порядку комплектування дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу»; Конституції України, Декларації прав дитини.

 Ми працюємо у двох основних напрямках: організаційно-методичний і корекційно-виховний.

Специфіка організаціонно-методичного напрямку:

- визначення рівня розвитку кожної дитини; комплектування груп і підгруп;

- облік психофізичних і фізичних особливостей дітей при підборі ігрового і наочного матеріалу;

- створення умов для набуття дітьми дошкільної освіти з урахуванням індивідуальних особливостей;

- інтеграція дітей із особливими потребами у суспільство, соціальна адаптація;

 У процесі корекційної роботи здійснюється комплексний багатобічний вплив з боку логопеда, вихователя, психолога в системі різноманітних занять із дітьми, тож створюємо єдиний корекційно-освітній простір.

 Величезне значення у корекційній роботі надається логопедичному впливу на спеціально організованих заняттях, що проводяться диференційовано, з урахуванням фізичного стану дітей, їхньої мови, способів сприйняття й індивідуальних особливостей.

 Робота логопеда з дітьми хворими на ДЦП специфічна. Вона вимагає знань у галузі невропатології , ортопедії, офтальмології, тифлопедагогіки, володіння особливими прийомами та методами роботи, застосування спеціальних засобів наочності та навчальних посібників.

 Первинною ланкою у здійсненні цієї роботи є всебічне дослідження мовної патології у дошкільників з ДЦП з метою проведення диференціальної діагностики різних видів мовних розладів. Відповідно до результатів обстеження комплектується логопедична група.

 З огляду на складність і специфіку роботи з дітьми з ДЦП проводяться переважно підгрупові та індивідуальні заняття .

 Тісний взаємозв’язок фахівців в нашому садку можливий за умови спільного планування коррекційної роботи (вибір лексичних тем, тематичних циклів, розробка занять до них). Після попередньої роботи складається перспективне й календарне планування, планується індивідуальна робота, корекційна робота.

 Глибше пізнаючи закономірність розвитку дітей з ДЦП, враховуючи недостатність спеціальної методичної літератури, логопеди і вихователі зіштовхуються з низкою проблем:

1. відсутність спеціальної чіткої програми навчання і виховання дітей з ДЦП;

2. застосування класичних педтехнологій розвитку дошкільнят не дає високої результативності в спеціалізованих групах;

3. невелика кількість публікацій із досвіду роботи дошкільних закладів для дітей з ДЦП

 Тому особливого значення набуває вибір нових адекватних педагогічних засобів виховання, навчання і корекції, розробка і раціональне використання різного наочного приладдя, роздавального матеріалу, здійснення індивідуального підходу до дітей.

 Досягти цього можна лише наполегливою працею над собою, постійними творчими пошуками. Я добре усвідомлюю і знаю, що будь-яка методика не продуктивна без творчої діяльності педагога. В корекції мовних порушень у дітей із ДЦП я впроваджую такі інноваційні технології, які допомагають спілкуватися з дітьми, як із партнерами, дають змогу активізувати та зацікавити дітей суспільною діяльністю:

1. ТРВЗ

2. Психолого-педагогічне проектування

3. Створення проблемних ситуацій, моделювання

4. Дослідницька діяльність

5. Використання схем та моделей.

 ДЦП вимагає постійних і системних занять з дитиною.      

  У результаті впровадження інноваційних технологій в корекційно-логопедичну роботу діти з ДЦП опановують звуки мови, складають зв’язні та послідові розповіді, вивчають вірші, вміють користуватися різними способами спілкування, виділяють слова, поділяють слова на склади, на звуки, складають речення зі слів, а слова зі складів і звуків.  

Вчитель-логопед ДНЗ № 2 «Оленка»    Т. В. Ткаченко.